Силовою характеристикою магнітного поля в кожній точці поля є вектор магнітної індукції .
За напрям вектора магнітної індукції приймають напрям вектора сили, з якою поле діє на північний полюс нескінченно малої магнітної стрілки, поміщеної в дану точку поля.
(Тут поняття нескінченно малої магнітної стрілки, звичайно, абстракція, як і поняття пробного заряду у випадку дослідження електричних полів).
Для графічного зображення магнітного поля користуються лініями магнітної індукції.
Лінії магнітної індукції − це криві, дотичні до яких у будь-якій точці збігаються з напрямком вектора у цих точках поля. Ці лінії легко змоделювати з допомогою залізних ошурок, які у магнітному поля швидко намагнічуються та поводять себе як маленькі магніти. Лінії магнітної індукції завжди замкнуті і охоплюють провідник зі струмом (рис.10.3).
Для встановлення напрямку ліній магнітної індукції користуються „правилом свердлика”: якщо свердлик повертати, так, щоб його поступальний рух співпав з напрямком струму у провіднику, то обертальний рух рукоятки покаже напрямок ліній магнітної індукції. З цією метою зручно користуватись так званим правилом обхвату правої руки: якщо великий палець правої руки спрямувати у напрямку струму, а рештою пальців обхопити провідник зі струмом, то вони покажуть напрям ліній магнітної індукції.
Із закону Ампера можна встановити зміст та одиницю магнітної індукції.
Якщо ┴ ,
то .
Отже, магнітна індукція вимірюється силою, з якою магнітне поле діє на одиницю довжини провідника, яким проходить електричний струм в 1 А і який розміщений перпендикулярно до ліній індукції магнітного поля:
[B]=[1 Н/(А∙м)]=[1 (Кл∙В)/(А∙м2)]=[1 (В∙с)/м2]= =[1 Вб/м2]=[1 Тл].
Іншою характеристикою магнітного поля є напруженість магнітного поля − це векторна величина, яка не залежить від магнітних властивостей середовища і характеризує магнітне поле в кожній точці за пов’язаним із ним струмом та положенням точки. Якщо середовище однорідне і ізотропне, то ці умови задовольняє відношення:
,
де μ0 = 4π∙10−7 Н/А2 − магнітна стала; μ − відносна магнітна проникність середовища.
Одиницею вимірювання напруженості магнітного поля є:
[Н]=[1 (В∙с)/м2 : 1 Н/А2]=[1 (Дж∙А)/(Дж∙м)]=[1 А/м]
Якщо лінії магнітної індукції пронизують деяку невелику площину dS таку, що в її межах магнітне поле можна вважати однорідним. Тоді, під потоком вектора магнітної індукції, або магнітним потоком, розуміють скалярну фізичну величину , де Bn − проекція вектора на напрямок нормалі.
Повний потік через поверхню S буде:
.
Якщо магнітне поле однорідне, а поверхня плоска і перпендикулярна до , то
.
Із цими матеріалами переглядають:
Будь яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук чи будь-яке інше поширення інформації fizmat.7mile.net, яким би способом воно не здійснювалося повинно мати обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання на ресурс fizmat.7mile.net в першому абзаці. Будемо вдячні за розміщення кнопки сайту на Ваших ресурсах: <p><a href="http://fizmat.7mile.net/" target="_blank"><img src="http://fizmat.7mile.net/images/fizmat7milebl.png" width="170" height="40" alt="s5 logo" style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" /></a></p> |
Використовуючи наш веб-сайт, ви погоджуєтесь на наше використання файлів cookie Детальніше про cookies
Source: http://fizmatprov/Tablichni-dani/koefitsienti-linijnogo-rozshirennya-tverdikh-rechovin.html