Отже, електричне поле можна характеризувати з одного боку через напруженість, тобто  вектор , з іншого − скаляром, потенціалом φ.

Нехай пробне тіло під дією електричних сил перемістилось із точки а в нескінченно близьку точку b (рис.2.15).

Тоді (1),

де dn нескінченно мале переміщення в напрямку нормалі до еквіпотенціальної поверхні.

З іншого боку:

(2)

Прирівнявши (1) та (2), одержимо:

,

або у векторній формі − ,

де − одиничний вектор.

Останнє рівняння виражає зв’язок напруженості електричного поля з його потенціалом: напруженість поля вимірюється зміною потенціалу, що припадає на одиницю довжини в напрямку лінії напруженості.

Із цього рівняння слідує, що одиницею напруженості в системі СІ може бути: [E]=[1 В/м].